17 травня 2023 року рій «Нащадки козаків» взяли участь у тренувальних зборах для призерів та учасників міського етапу Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») для старшої вікової категорії.

Якорь 1

ВІДЕООГЛЯД КОНКУРСУ "ПОРЯД"

КНИГА ЗВИТЯГ

1.png

2.png

3.png

4.png

7.png

8.png

6.png

5.png

10.png

9.png

12.png

11.png

14.png

15.png

20.png

19.png

18.png

17.png

16.png

13.png

21.png

22.png

23.png

Іван Кожедуб-легенда Сумщини

Історія Сумщини донесла до нас імена тих, хто

свою безстрашність, мужність та безмежну любов

до Батьківщини довів своєю відданістю. Про це

нагадує експозиція «Герої безсмертного подвигу».

На фронтах брали участь 577,6 тисяч уродженців

та жителів області, у тому числі в регулярній армії

понад 350 тисяч, 154.5 тисяч воїнів-земляків не

повернулися з поля бою, 120 тисяч нагороджені за

ратні і трудові подвиги орденами і медалями,

192 стали Героями Радянського Союзу, з них 44-посмертно. Сумщину прославили тричі герой Радянського Союзу Іван Микитович Кожедуб, двічі Герої Радянського Союзу Степан Павлович Супрун, Сидор Артемійович Ковпак, Петров Василь Степанович, Павло Семенович Рибалко. 32 сумчанина стали повними кавалерами ордена Слави.

Іва́н Мики́тович Кожеду́б — радянський військовик українського походження, льотчик-винищувач, найрезультативніший ас в авіації Антигітлерівської коаліції за весь час Другої світової війни. На його рахунку 64 повітряні перемоги. Тричі Герой Радянського Союзу. Маршал авіації.

Цікаві факти з життя Івана Микитовича Кожедуба

На якому літаку літав Іван Кожедуб? За війну Кожедуб змінив 6 «Лавочкіних» (Ла-5), і жоден літак не підвів його.
Іван Кожедуб виконав протягом Великої Вітчизняної війни 330 бойових вильотів, провів 120 повітряних боїв і збив особисто 62 ворожих літака.
Кожедуб жодного разу не був збитий сам, хоча і неодноразово приводив пошкоджений винищувач на аеродром.
Івану Кожедубу тричі було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Афганістан.pptx

Іва́н Мики́тович Кожеду́б

Іва́н Мики́тович Кожеду́б народився 8 червня 1920 (Ображіївка, Глухівський повіт, Чернігівська губернія, Украї́нська Соціалісти́чна Радя́нська Респу́бліка (УСРР), зараз Сумська область, Україна. Закінчивши у рідному селі семирічну школу, вступив у 1934 до школи робітничої молоді в Шостці. Восени 1936 року розпочав навчання в Шосткинському хіміко-технологічному технікумі і одночасно в місцевому аероклубі.

У Червоній Армії з 1940. У 1941 закінчив Чугуївську військову авіаційну школу льотчиків, служив в ній інструктором.

З початком німецько-радянської війни разом з авіашколою евакуйований на станцію Манкент Південно-Казахстанської області Казахської РСР. Після численних рапортів з проханням відправити на фронт його бажання задовольнили лише у 1943 році.

На фронті з березня 1943 року, коли у складі дивізії прибув на Воронезький фронт. Учасник Курської битви, битви за Дніпро, Нижньодніпровської, Корсунь-Шевченківської та Умансько-Ботошанської наступальних операцій, повітряного бою на ближніх підступах до Румунії в травні-червні 1944 року, Білоруської, Прибалтійської, Вісло-Одерської, Східно Померанської, Берлінської наступальних операцій. Свій перший бойовий виліт зробив 26 березня 1943 року, але невдало: його Ла-5 отримав пошкодження в бою, а при поверненні ще й був обстріляний радянською зенітною артилерією. З великими труднощами Кожедуб довів винищувач до аеродрому і зробив посадку. Місяць літав на старих машинах, поки не отримав новий Ла-5. Пізніше воював на Степовому фронті.

Бойовий рахунок молодший лейтенант Кожедуб відкрив 6 липня 1943 року в ході битви на Курській дузі, збивши бомбардувальник Ju 87. До кінця війни гвардії майор Кожедуб здійснив 330 бойових вильотів, у 120 повітряних боях збив 64 літаки противника (сюди не входять 2 американських P-51, збиті ним весною 1945 року, які першими напали на нього, напевне прийнявши за гітлерівця). Свій останній бій, в якому збив 2 FW-190, провів у небі Берліна. За всю війну жодного разу не був збитий. Його вважають найкращим асом СРСР і взагалі авіації союзників.

Після війни працював на відповідальних посадах у Військово-повітряних силах СРСР, у 1950—1953 роках командував авіадивізією, що воювала в Північній Кореї. На посаді командира дивізії Кожедуб пробув до 14 лютого 1955 року, коли був направлений на авіаційний факультет академії. У 1956 році закінчив Військову академію Генерального штабу. З 1964 року -1-й заступник командуючого авіацією Московського Військового округу, з 1971 працював у центральному апараті ВПС, з 1978 - у групі генеральних інспекторів МО СРСР.

Помер 8 серпня 1991 в себе на дачі від серцевого нападу. Похований у Москві на Новодівочому цвинтарі.